Утиштесь, прошу вас, мої брати й сестри.
Утиштесь, прошу вас, і не клокочіть.
До Бога потрібно усім нам принести
Усі сподівання й Він благословить.
У вірі твердій, у постійній молитві
Потрібно стояти кожнісіньку мить.
Бог в нас по правиці стоїть і Він битву
Святу і правдиву нехай Сам вершить.
Розтисніть свої кулаки і серця ви,
Зубами в безсиллі ви не скрегочіть-
Нехай вас наповнить свята Божа милість.
Себе і проблеми ви Богу вручіть.
Утиштесь...Утиштеся і заспокойтесь...
Бог вірний, ніколи не кине Він нас!
На Бога надійтесь, Йому ви віддайтесь.
Він нас стереже кожну мить, кожен час.
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 1151 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : *** - Анастасия Стайкова Однажды я вдруг поняла, что жизнь не принадлежит человеку! У меня ещё не было конкретных мыслей о Боге. Просто "случайно" родилось это стихотворение, я стала над ним думать и поняла эту простую истину) Я поняла вдруг, что всё может в любой момент вдруг раз, и закончиться... И я ничего не смогу изменить, ничего поделать с этим сейчас...
Но дальше этого мои мысли тогда не пошли, я "побоялась" немножко, но ещё тоже не услышала призыва, а пошла себе жить дальше))
